ВСТУП В ході розвитку технології мікроелектроніки відбувалася мініатюризація електронних схем, і з'явилися НВІС. Масове виробництво НВІС призвело до їх здешевлення. Одним з дешевих і мініатюрних пристроїв є мікроконтролер (МК)[1]. Мікроконтролер - це НВІС, що містить на одному кристалі процесор, ПЗП, ОЗП, послідовний або паралельний інтерфейс зв'язку, таймери, схему переривань і інші периферійні пристрої. Таким чином, на одній ІС можна реалізувати безліч різних пристроїв, в яких потрібно керувати якимось процесом. Причому вдосконалення технології виготовлення НВІС призвело до підвищення їх продуктивності, і мікроконтролери можуть досить швидко реагувати на подію і обробляти її. В даний час бурхливо розвиваються цифрові прилади. Причому через кращі характеристики цифрові прилади витісняють аналогові прилади. Можна виділити наступні переваги цифрового осцилографа: - висока точність вимірювань; - добре сфокусований екран на будь-якій швидкості розгортки; - можливість відображення сигналу до моменту запуску; - можливість зупинки оновлення екрану на довільний час; - можливість детектування імпульсних перешкод; - автоматичні засоби вимірювання параметрів сигналів; - можливість підключення принтера для створення звітів вимірювань; - можливість статистичної обробки сигналу; - можливість самодіагностики і самокалібрування; - чітке окреслення контуру зображення сигналу; - можливість досліджувати детально перехідні процеси; - зчитування попередньо записаних даних; - широкі аналітичні можливості і спрощена архівація; - можливість порівняння попередньо записаних даних з поточними. Метою дипломного проекту є розробка цифрового осцилографа, який приймає сигнал на вході, та оброблюючи його за допомогою мікроконтролеру виводить на єкран пристрою[1]. В даному проекті буде розроблена схема пристрою на мікроконтролері Cortex-M3 з розробкою програмного забезпечення. Проведено розрахунки працездатності, надійності та безвідмовності проектуємого пристрою. Проведено заходи з охорони праці та опис очікуваних техніко-економічних показників[1].  1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИСТРОЮ Наука – надзвичайно складний процес зі своїми законами та методологією, зі своєю чітко сформованою системою. Важливою приналежністю науки є метод дослідження – це сукупність прийомів і операцій, способів обґрунтування системи знань, контролю об’єктивності отриманих результатів, побудови моделей дійсності[2]. Поняття «вимірювання» означає знаходження значення певної фізичної величини за допомогою досліду та спеціальних технічних засобів. Вимірювання фізичних величин є одним з найважливіших методів пізнання світу, що ґрунтується на принципі відображення фізичної величини певного розміру і результату відображення, тобто значення фізичної величини. Якщо значення вимірювальної величини в процесі вимірювання не змінюється, то маємо статичне вимірювання, в іншому випадку – динамічне вимірювання. Вимірювання можуть бути прямими та непрямими. Під час прямих вимірювань потрібна величина відраховується безпосередньо за шкалою приладу, від градуйованого у відповідних одиницях. При непрямих вимірюваннях виконують пряме вимірювання однієї величини, а потім, використовуючи відомі функціональні залежності, знаходять шукану величину[2]. Технічні засоби, що їх використовують для проведення вимірювань і які мають нормовані метрологічні характеристики, називають засобами вимірювання. До них відносять вимірювальні прилади та вимірювальні пристрої і перетворювачі. Вимірювальний прилад – засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації. Основне призначення вимірювальних приладів – візуальний показ контрольованого параметра за допомогою показувального пристрою, реєстрація його значення на різних носіях, вироблення сигналу поточного значення для системи автоматичного регулювання. Деякі вторинні прилади містять контактну групу для сигналізації граничних значень параметра та інтегратор[2]. Крім показувальних функцій вимірювальні прилади можуть виконува...